четвер, 21 листопада 2013 р.

Позакласна робота

Тиждень світової літератури


План проведення
Понеділок

День Античності

1. Оголошення тижневої вікторини «Знавець світової літератури»

2. Випуск шкільної газети «Античність – колиска світової літератури»

3. КВК «Міфи народів світу» (6 – 8 класи)


Вівторок

День фольклору

1. Конкурс малюнків «Герої народних казок»

2. Брейн – ринг «Фольклор – скарбниця мудрості»  (5- 6 класи)

3. Ігрове шоу «Веселий ярмарок»


Середа
День поезії

1. Конкурс на кращого читця поетичного твору           (5 - 11 класи)

2. Літературна вітальня «Ми всі – частинки одного живого світу» (Тематичний вечір, присвячений творчості Сергія Єсеніна)


Четвер

День фантастики, пригод та детективу

1. Ігрові перерви «Принцип дедукції»

2. Конкурс юних письменників «Шкільний детектив»

3. Конкурс малюнків «Фантастика та пригоди на сторінках світової літератури»


П'ятниця

День гумору і сатири

1. Випуск шкільної газети «Страшне перо не в гусака»

2. Конкурс – інсценівка байок. (6 -8 класи)

3. Ігрові перерви «Хвилинки сміху»

4. Підведення підсумків тижня



Вікторина
«Знавець світової літератури»

1. Птах, який щодня клював печінку Прометея.

2. У давньоримській міфології ім’я цього бога Юпітер. А в давньогрецькій?

3. Що означає вислів «ахіллесова п’ята»?

4. Через який фрукт розпочалась війна, що тривала 10 років?

5. Художній прийом, заснований на перенесенні властивостей одного предмета (явища) на інший за принципом їхньої схожості.

6. Напівлегендарний грецький поет, який (за легендами) був сліпим.

7. Де стояв «дуб високий» у поемі О. С. Пушкіна «Руслан і Людмила»?

8. Хто викрав у людей хлопчика, який згодом отримав ім’я «Жабеня»?

9. Як звали найкращого друга Тома Сойєра?

10. Яка країна є батьківщиною Ганса Крістіана Андерсена?

11. Ім’я богатиря, що переміг Солов’я-розбійника.

12. Герой англійських фольклорних балад, захисник бідних та пригноблених.

13. Художній прийом, заснований на перебільшенні якостей предмета, явища чи героя.

14. Хто допоміг Ебенайзера Скруджу здійснити фантастичні подорожі?

15. Назва пригодницького роману Р. Л. Стівенсона про небезпечну подорож за піратськими скарбами.

16. До якого жанру належать п’єси В. Шекспіра «Гамлет» і «Ромео і Джульєтта»?

17. Чотирнадцятирядковий жанр поетичного твору, який класично включає в себе два терцети і два катрени.

18. Як звали даму серця Дон Кіхота?

19. Як називається країна маленьких людей, до якої потрапив Гуллівер?

20. Друг доктора Ватсона.

21. Воїнське звання Тараса Бульби.

22. Інша назва доби Відродження.

23. Кому Петрарка присвятив усі свої сонети?

24. «Батько» історичного роману.

25. Ким за фахом був французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері?


 Конкурс шкільних детективів

Увага! Увага!

        Оголошується надзвичайна ситуація! Відомі письменники загубили свої псевдоніми. Велике прохання до того, хто правильно підбере псевдонім кожному письменникові, негайно звернутись до вчителя світової літератури!



Марія Клариса Агата Міллер
Жорж Санд
Анрі Марі Бейль
Мольєр

Жан Батист Поклен
Агата Крісті

Франсуа-Марі Аруе
О’Генрі

Володимир Олександр Аполлінарій Костровицький
Стендаль
Вільям Сідні Портер
Марк Твен

Аврора Дюпон - Дюдеван
Вольтер

Семюель Ленгхорн Клеменс
Гійом Аполлінер



Тематичний вечір
«Ми всі – частинки одного живого світу»
 (Присвячений творчості Сергія Єсєніна) 

Підготовка зали: На сцені знаходиться проектна дошка із зображенням портрету С. Єсеніна. По залу розвішані вислови відомих людей про С. Єсеніна, репродукції картин із зображенням природи. Звучить легка музика.


Ведуча. Ви бачили коли – небудь, як падає зірка, залишаючи у небі сріблястий слід? А встигали загадати бажання? Так, зірки падають дуже швидко, але враження від їхнього падіння незабутнє.


Ведучий. Дві дати: 21 вересня 1895 року і28 грудня 1925 року. Перша – дата народження, друга – дата смерті. Між ними – коротке, як спалах падаючої зірки, життя, життя в 30 років. Але життя яскравого, неповторного, талановитого, захоплюючого і загадкового. Саме так прожив своїх 30 років російський поет Сергій Єсенін.


Ведуча. Так, життя, як говорить народна мудрість, не вимірюється довжиною. Сергій Єсенін прожив мало, але встиг зробити дуже багато. Його справа – його вірші. До цього часу їх читають, пишуть на них музику, захоплюються ними навіть тоді, коли не знають імені автора.


Звучить пісня «Не жалею, не зову, не плачу».


Ведучий. Народився С. Єсенін у селянській родині. З дитинства його огортала атмосфера народної поезії: дід і матуся були добрими знавцями народної пісні, бабуся – казки.


Ведуча. У 5 років хлопчик навчився читати, і це відкрило для нього неосяжні світи. А у      8 – 9 років Єсенін пише свої перші вірші.



Ведучий. В автобіографії Єсенін зазначить згодом : «Вірші почав писати рано. Спонукала до цього бабуся. Вона розповідала казки. Деякі казки з поганим кінцем мені не подобались, і я їх переробляв на свій лад. Вірші почав писати, наслідуючи частівки.»



Ведуча. Це були наївні дитячі вірші, які запам’ятовувалися назавжди.


 

Звучать вірші «Белая берёза», «Зелёная причёска», «Поёт зима – аукает», «Я по первому снегу бреду». 


Ведучий. Краса природи рідної землі надихала багатьох митців на створення визначних шедеврів. Природа для С. Єсеніна – «колиска» і поетична «школа». Вона – душа його поезії, без неї поезія не могла б існувати, втративши всю свою неповторність і красу.


Ведуча. Пейзажна лірика Єсеніна – найкраща частина його творчості. З народного мистецтва до поета приходить усвідомлення нерозривного зв’язку людини й природи й прагнення до загальної гармонії, до єдності всього існуючого. Люди, тварини, рослини, стихії і предмети – всі вони, за Єсеніним, діти однієї матері – природи. Вона у віршах Єсеніна олюднена – живе, страждає, співає.
А улюблений образ поета – образ берези.


 

Пісня «Отговорила роща золотая».


Ведучий. Про що б не писав С. Єсенін, його поезії завжди відзначалися глибокою сердечністю. Вона у кожному рядку і навіть між рядками. Вона – поруч з віршем. Послухайте «Лист до матері» - і ви відчуєте те, що не завжди ми вміємо висловити.


Звучить «Лист до матері»


Ведуча. Десятки років люди читають ці прості душевні рядки – і майже у всіх на очах сльози. Це тому, що вони, як молитва, - про кожного з нас. До матері Єсенін звертається неодноразово.


Звучить вірш «Разбуди меня завтра рано». 


Ведучий. С. Єсенін був одним із тих, кому ніколи не сиділося на місці. «Мурманськ, Соловки, Архангельськ, Туркестан, Киргизькі степи, Кавказ, Персія, Україна і Крим…Об’їздив усю Європу й Північну Америку».Варто лише глянути на карту, щоб переконатися, якими різними і довгими були його маршрути. А в дорозі народжувалися вірші. 


Звучить вірш «Я покинул родимый дом».


Ведуча. Поет мандрував багато. Приїздив і до України, зокрема до Харкова і Києва, зовсім юним переклав та опублікував уривок з поеми Тараса Шевченка «Княжна». У Єсеніна є вірш, що має підзаголовок «З Тараса Шевченка», датований 1914 роком і присвячений сторіччю від дня народження великого українського поета.


 Звучать вірші: «Село» Яса в душі моїй», «Ниви зжаті, пущі голі».


Ведучий. Якось один знайомий запитав С. Єсеніна: «Ти постійно в дорозі, Сергію. А коли ж ти пишеш?». Відповідь була короткою: «Завжди». «Моя лірика живе однією великою любов’ю, любов’ю до батьківщини. Почуття батьківщини – основне в моїй творчості», - стверджував поет. З усіх своїх подорожей він завжди привозив один і той самий сувенір – любов до своєї землі. Він любив свою батьківщину прекрасною любов’ю сина – щиро, відверто, до нестями й сердечного болю.


 Звучать вірші «Пой, ты, Русь моя родная», «Тебе одной плету венок».


Ведуча. Люблячи батьківщину, люблячи природу і її творчість, С. Єсенін був поетом милосердя.


Ведучий. Російський письменник Максим Горький пригадував, як він попросив С. Єсеніна прочитати вірш про собаку, у якої забрали і втопили в річці семеро цуценят: «Якщо ви не втомились…». Він ще не закінчив фразу, а Єсенін уже відповів: «Я не втомлююсь від віршів». А потім недовірливо запитав: «А Вам подобається про собаку?». Максим Горький сказав, що, на його думку, він перший у російській літературі так досконало і з такою щирою любов’ю пише про тварин. «Так, я дуже люблю усяких звірів», - мовив Єсенін задумливо і тихо… і почав читати «Пісню про собаку». І коли промовляв останні рядки, на його очах також заблищали сльози.


Звучить вірш «Пісня про собаку».



Ведуча. В усьому поет відкривав «душу живу», з усім «живим» був у щирих стосунках і дружбі. Він серцем відчував кожний листочок, квіточку, дерево. Тому біль ображеної собаки – це його біль. Поет не один раз звертається до «братів наших менших» і взагалі до всього живого.


Звучать вірші «Ах, как много на свете кошек», «Корова».


 

Ведучий. У кожному вірші – біль. Біль не тільки через страждання тварин, а й через усвідомлення черствості людської егоїстичної душі. Єсеніну було важко усвідомлювати, що світ людей набагато жорстокіший за звірині інстинкти та закони.


Ведуча. Життя С. Єсеніна закінчилось трагічно 28 грудня 1925 року. Поет сам обірвав його, залишивши на прощання вірші, написані за кілька годин до смерті.



Звучить вірш «До свиданья, друг мой, до свиданья».



Ведучий. Це було 85 років тому. Та до цього часу, і впевнено можна сказати, що ще довгі роки, вірші С. Єсеніна житимуть у книгах, піснях і душах. Душах тих, хто познайомився з ними і вже ніколи не зможе забути.


Ведуча. Поезія С. Єсеніна добре знана і любима українським читачам. Його твори перекладали Володимир Сосюра, Володимир Коломієць, Михайло Левицький. Про свою любов до Єсеніна писав український письменник Юрій Яновський у вірші – відповіді на трагічну смерть великого російського поета.


Звучить вірш Ю. Яновського «Збережу на пізню на дорогу».



Ведучий. Багато читачів поезій Єсеніна виливають свій сум за загиблим поетом у власних віршах, можливо вперше взявшись за віршування.


 Ведуча. Український поет Дмитро Павличко назвав Єсеніна «Метеором російської поезії», і відзначив, що «особливо дороге нам те, що твори Єсеніна оспівували єдність людини з природою, нам дороге виховання людини в дусі пошани до природи, яке має так само патріотичний сенс».


Ведучий. З роками все більше розкривається перед нами єсєнінська любов до отчого краю, його смуток за долю рідної природи, за збереження її краси. Про це пише Дмитро Павличко у вірші «У хаті Єсєніна».



Звучить вірш Д. Павличка «У хаті Єсєніна» (на фоні тихої музики)



Вчитель. Яскравою зіркою спалахнув С. Єсенін на небосхилі російської поезії, осяяв його неповторним світлом і згас, але людям залишилися відблиски - промені – це його поезії. Вони вирізняються глибокою щирістю, душевністю. Поет знаходить такі поетичні образні метафори, що торкаються самого серця.

         Ми з вами, діти, є клітиночками, частиночками природи. І, мабуть, від того, як ми відносимося до природи, залежить наше майбутнє. Кожен із нас повинен нести відповідальність за кожне деревце, кожну тваринку, кожну пташку. Ми маємо захистити рідного зеленого друга й не заплющувати очі на неподобства. До природи потрібно ставитися з пошаною, любити її, поклонятися, берегти, якщо хочемо, щоб вона нас терпіла. Не забуваймо – людина могутня! Але природа – набагато могутніша.


Звучить пісня «Оркестр природи», під яку на сцену виходять всі учасники.





Немає коментарів:

Дописати коментар