Про себе...
Як дати відповідь на запитання,
Що турбувало і мене саму не раз?
У кожного, напевно, є бажання
Знайти себе серед безмежних мас.
Отож, хто я? І долю вибрала яку?
Для вас я відповідь дам ось таку…
Розкидані машинки по кімнаті,
Шум, крик, спочатку сміх, і раптом – плач.
І вже зриваєшся кричати,
Та глянуть оченята: «Матусенько, пробач!»
Обнімуть шию ніжні рученята,
І серце тьохне з радості: я – мати!
Конспекти, книги, зошити, журнали…
І ночі недоспані, й ранки в біготні.
Все, що цікавого дізналась, прочитала,
Повідать дітям хочеться мені.
І хоч в своїй професії не майстер ще, скоріш – любитель,
Та горда вже від того, що я – вчитель!
В душі весна, тепло, надія і любов.
Добро у серці, іскорки в очах.
Холодний розум і гаряча кров –
Весь світ у наших ніжних і слабких руках.
Для мене нерозривні ці два поняття:
Я – жінка, значить я – життя!
Жовтень 2009 р.
Я - вчитель!
Я – вчитель! І це дано від Бога.
Хоч як би важко не було,
Одна життєва обрана дорога,
Я вірю, що інакше й бути не могло.
Я – вчитель! Хоч нині це не в моді,
І не шанується святий цей труд,
Я не чекаю ні подяк, ні нагороди:
Йду до дітей – від них натхнення я беру.
І хай в житті не все так просто,
Здається часом: з розуму зійду;
Йду до дітей – мене так серце просить.
Я ж вчитель – посміхаюся і йду!
Грудень 2014р.
Немає коментарів:
Дописати коментар