Міфи Стародавньої Греції. Урок №4

Тема: Причини надзвичайної популярності образу Геракла. Подвиги героя  «Авгієві стайні» та  «Яблука Гесперід»

Навчальні цілі:

• проаналізувати образ Геракла – наймогутнішого давньогрецького героя;
• з’ясувати причини надзвичайної популярності образу героя;
• порівняти образи Геракла та Прометея;
• розвивати усне зв’язне мовлення учнів;
• розвивати навички дослідницької роботи в групах;
• виховувати почуття людської гідності та справедливості.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• виразно читати, стисло переказувати міфи про подвиги  Геракла;

• пояснювати причини популярності його образу;

• знаходити спільне та відмінне в образах Геракла та Прометея;

•  наводити конкретні приклади втілення в міфах шкали цінностей людини—народу—людства;

• наводити приклади наявності в міфах різноманітних фантастичних елементів, вигадки;

• висловлювати особисте ставлення до Геракла, аргументуючи свою точку зору прикладами з міфу;

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок

Обладнання: тексти міфів: «Авгієві стайні», «Яблука Гесперід», книга М. Куна «Легенди і міфи Стародавньої Греції», тексти літературного диктанту «Крокуючи за Гераклом», картки – криптограми (окремо для кожної групи), учнівські ілюстрації, картки із завданнями для роботи в групах.

Примітка: Оскільки шкільний підручник (Півнюк Надія. Зарубіжна література: Підруч. Для 6 кл.) містить не всі тексти міфів, рекомендовано необхідні для роботи тексти підготувати до уроку в окремому роздрукованому вигляді в розрахунку 1 текст на 1 парту. [Додаток 1]
         Також перед уроком варто розділити клас на 3 групи, оскільки основна робота проводитиметься у такій формі. Для зручності можна дати групам назви, наприклад: «Олімпійці», «Геракліди», «Персеїди».

Епіграфи  до уроку:                 

 Слід відзначатися доблестю, а не походженням.

Клавдіан 

 

Чотири речі нам потрібні,

Щоб невеселих збутись дум:

Здорове тіло, добра вдача,

Ім'я хороше, світлий, ум.

Рудакі

Хід уроку:

І. Організаційний момент

 Активізація уваги. Розминка-настанова

Вчитель:

Пропоную працювати,Про цікаве почитати.Мене слухати уважно,Щоби встигнути все вчасно.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Літературний диктант «Крокуючи за Гераклом» [Додаток 2]

1. Півострів, на якому розташована Греція. (Балкани)
2. Стародавні греки називали себе … (елліни).
3. Грецьке місто, славетне своїми хоробрими воїнами. (Спарта)
4. Греки вірили, що світом і життям людей керують … (боги).
5. Богів називали олімпійцями, бо вірили, що вони живуть … (на горі Олімп).
6. Верховний бог греків, цар і батько богів і людей  - … (Зевс).
7. Батьками Геракла були … (Алкмена, Амфітріон і Зевс).
8. Наймогутніший ворог Геракла - … (Гера).
9. Якому царю повинен був слугувати Геракл 12 років? (Еврисфею)
10. Скільки подвигів здійснив Геракл? (12)
11. Еврисфей для Геракла приходився … (двоюрідним братом).
12. Чудовисько із дев’ятьма головами, яке убив Геракл, називалось … (гідра).

2. Перевірка домашнього завдання.

Учні зачитують складені вдома пастиші на тему «Тринадцятий подвиг Геракла» (3 - 4 роботи) та демонструють створені ілюстрації.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Вчитель:

         Під виконання  завдань Еврисфея Геракл виявляв не тільки надзвичайну силу тіла, але й гнучкість розуму. На сьогодні він і для вас підготував завдання, які вимагають кропіткої роботи. І найперше – це з’ясування теми нашого уроку. Спробуйте визначити її, розгадавши криптограму за українським алфавітом. (Підказка: кожне число відповідає букві українського алфавіту, яка стоїть під цим номером) [Додаток 3] (Роботу можна виконати в групах)

20	21	11	28	11	18	11
П	Р	И	Ч	И	Н	И

18	1	6	10	3	11	28	1	14	18	19	13
Н	А	Д	З	В	И	Ч	А	Й	Н	О	Ї

20	19	20	24	16	33	21	18	19	22	23	12
П	О	П	У	Л	Я	Р	Н	О	С	Т	І

19	2	21	1	10	24
О	Б	Р	А	З	У

4	7	21	1	15	16	1
Г	Е	Р	А	К	Л	А

ІV. Оголошення теми і цілей уроку

Повідомлення учнів на основі виконаної криптограми, із доповненням вчителя

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь вчителя

За давніх часів, коли міфічні боги прирекли людство на страждання, тільки одна людина наважилася кинути їм виклик. Його звали Геракл. Він мав таку силу, якої ще не бачив світ, але ще могутнішою була його доброта. Він подорожував світом і боровся зі слугами своєї мачухи – всемогутньої богині Гери.         Через підступи Гери, Гераклу судилось здійснити дванадцять подвигів, які принесли йому світову славу.         Перші шість подвигів він здійснив на Пелопоннесі, інші – в різних місцях світу: на Криті, в Трассії, на берегах Фракійського моря, в Лівії, в дивному саду Гесперід і навіть у похмурому царстві Аїда, куди не ступала ще нога живої людини і звідки уже ніхто не повертався. То чи лише своєю нелюдською силою завоював таку величну славу Геракл? Невже подвиги під силу здійснювати лише сину Зевса? Сьогодні на уроці ми гарненько обдумаємо ці питання, крокуючи вслід за могутнім героєм.

2. Виразний переказ міфу «Авгієві стайні»

3. Репродуктивна бесіда. Обговорення міфу

• Яке завдання отримав Геракл у царя Авгія?

• У чому полягала його складність?

• Як віднісся до цього завдання герой?

• Яку умову поставив Геракл Авгієві?

• Що зробив Геракл, аби швидко виконати важку роботу?

• Чи виконав Авгій свою обіцянку?

• Якою була реакція Геракла?

4. Прийом «Займи позицію»

- Як ви вважаєте, чи справедливо вчинив Геракл із Авгієм, убивши його? Як ви ставитесь до помсти Геракла?

Засуджую

Виправдовую

Висновки: Звичайно, великого захоплення цей вчинок не викликає: смерть людини – це завжди трагедія, і цінуватися повинне кожне людське життя. Проте Геракл не чинив підступу, він убив Авгія у поєдинку, як і належить хороброму воїнові.

5. Слово вчителя

Відомо, що після перемоги над Авгієм, Геракл приніс жертву олімпійським богам і встановив Олімпійські ігри. Вони проводились кожні чотири роки на священній рівнині, обсадженій самим Гераклом на честь богині Афіни Паллади оливами. Переможці в іграх діставали в нагороду оливковий вінок і мали велику шану. Цікаво, що греки вели літочислення саме за Олімпійськими іграми.

 6. Виразний переказ «Яблука Гесперід»

 7. Репродуктивна бесіда. Обговорення міфу

•  Де росли яблука Гесперід?
•  Хто такі Гесперіди?
•  Хто допоміг Гераклові в пошуках шляху до Гесперід?
•  Хто такі німфи?
•  Який чарівний казковий персонаж охороняв чарівний сад Гесперід?
•  З ким прийшлось битись Гераклу під час пошуку саду Гесперід?
•  Завдяки чому Гераклу вдалось перемогти Антея?
•  Яку рису вдачі проявив герой у розмові з Атлантом?

8. Фізкультхвилинка

Вчитель: Давні греки цінували красу людського тіла, добре фізично розвиненого. Тож давайте і ми попрацюємо над розминкою, дамо тілу трохи порухатись. Відтворіть рухами мій веселий віршик.

Чим прославився Геракл?

Тим, що силу, м’язи мав,

Швидко бігав, вмів стрибати,

Влучно з лука він стріляв.

Станем сильні як Геракл,

Будем з нього приклад брати.

Ну а зараз потягнемось… й знову

Сядем працювати.

Дякую, ви майстерно справились із завданням, а заодно і розім’ялись! Продовжуємо роботу.

VІ. Практичне закріплення вивченого матеріалу

1. Дослідницька робота в групах

Клас ділиться на 3 групи, кожна із яких отримує своє завдання на картках.
1 група: Дослідити фантастичні елементи у вивчених міфах.2 група: Які риси характеру Геракла проявляються у прочитаних міфах?
3 група: За допомогою методу «Кола Вена» порівняйте образи Прометея і Геракла.

2. Презентація результатів роботи дослідницьких груп, обговорення та аналіз. [Додаток 4]

3. Робота з епіграфами. Евристична бесіда

• Зачитайте виразно слова древніх поетів: давньоримського – Клавдіана, і персько-таджицького – Рудакі. Про що вони?
• Чи є спільна думка в обох висловах?
• Як на вашу думку, чи підходять ці рядки до образу Геракла? Поясніть свою думку.
• Як ви гадаєте, чи прославився би Геракл, якби він не був сином Зевса?
• Чи згодні ви зі словами Клавдіана, що не походженням варто пишатися, а своїми вчинками, бо саме вони уславлюють нас?

4. Узагальнююче запитання

- Як ви думаєте, то  в чому  причина надзвичайної популярності образу Геракла? (Сформовану узагальнену відповідь діти записують в зошити. Наприклад: Геракл був не лише сильним, а й красивим, розумним, кмітливим, завжди міг знайти вихід із будь-якої ситуації, а ще проявляв милосердя та справедливість, шанував богів, проте допомагав людям. Герой був взірцем досконалості. А це, як відомо, цінувалося в Давній Греції.) 

VІІ. Підсумок уроку.

1. Прийом «Інтерв’ю в сусіда»

Вчитель: Зараз нікого не здивуєш інтерв’ю від якоїсь зірки, політика чи письменника. Але іноді наші сусіди знають набагато більше… Сьогодні ви почули багато цікавого, тож вашим сусідам буде чим поділитись. (3 – 4 пари «сусідів» по партах  презентують інтерв’ю із 2 – 3 питань за вивченою темою)

2. Заключне слово вчителя

Тисячі років притягує до себе, заворожує своїми подвигами непереможний Геракл. Сотні поколінь захоплюються образом сильного та справедливого героя. Вірю, що і ви візьмете для себе корисний урок. Тож нехай у сердечку кожного з вас живе хоробрий, сильний, мужній і справедливий Геракл, Алкід або ж Геркулес.

VІІІ. Оголошення та пояснення домашнього завдання.

Для всіх:  прочитати міфи «Дедал та Ікар», «Деметра та Персефона», «Нарцис», «Ахілл», «Одіссей»; доповнити словнички «Давні боги».

Для бажаючих: скласти кросворд на тему «Подвиги Геракла»

Література

1. Інноваційні технології та сучасний урок літератури/ Упоряд. І. Кузьменчук. –К.: Шк.. Світ, 2006.
2. Кирилюк З. Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм: Метод. Посіб. Для вчителя. –Т.: Астон, -2002.
3. Кун М.А Легенди і міфи стародавньої Греції. –К.: Видавництво "Мистецтво", 1996.
4. Півнюк Надія. Зарубіжна література: Підруч. Для 6 кл. загальноосв. Навч. закл./ Надія Півнюк, Олена Чепурко, Наталя Гребницька. –К.: Освіта, 2006. –256 с.
5. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика. – К., 2002. – 136.

ДОДАТКИ ДО УРОКУ № 4   

Додаток 1.

           

ГЕРАКЛ

ПОДВИГ П’ЯТИЙ: АВГІЄВІ СТАЙНІ

          Злопам’ятна богиня Гера з’явилась Еврісфеєві якось уві сні й підказала загадати герою таке, що було не тільки нездійсненне, але й ганебне, принизливе навіть звичайній людині. Ще й на світ не світилось, як втішений Еврісфей послав свого оповісника Копрея до Геракла з суворим наказом: йти негайно в Еліду до царя Авгія і за один день вичистити в нього всі стайні. Зачувши цей дивний наказ, Геракл аж спаленів з образи. — Чистити стайні! — обурено крикнув він. — Що ти, Копрею, верзеш?
          Та враз герой урвав собі мову, помітивши глузливу посмішку царського оповісника. Обличчя в Геракл пашіло гнівом, та він понурив важке чоло і навіть не чув, коли Копрей пішов. Так, кара богів страшна! Але його власна провина, що й досі незрушним тягарем лежить на серці, ще страшніша. То хіба він може відмагатися від хай найгіршої, хай найганебнішої спокути? Цар Еврісфей глузує із своїми прислужниками, то й що? Треба не зважати на них, а чинити Зевсову волю.
Дорогою до Еліди Геракл пригадував, що чув про володаря тієї країни. Цар Авгій, син сонцесяйного Геліоса, був неймовірно багатий, а надто на всяку худобу. Тьма-тьменна її паслася на зелених гірських полонинах та в долині річки Пенею. Царські табуни й отари були незліченні, мов хмари на осінньому небі. Тож, мабуть, і стайні ті величезні. Ніколи Геракл не цурався роботи, але його бентежила думка, чи зможе він упоратися за один тільки день.

В Еліді Геракл одразу подався не до палацу Авгія, а до його численних стаєнь, обведених міцним муром. Тільки тепер герой збагнув, яке важке діло загадав йому Еврісфей. Усе подвір’я всередині муру було суцільне болото, і від нього тягло запаморочливим смородом. Розпитавши людей, Геракл дізнався, що стайні ніхто зроду-звіку не чистив. Надвечір сюди заганяли худобу, і вона так і товклася в тім гної. А бридкий сморід від царських стаєнь линув аж до навколишніх сіл, отруюючи людям повітря й життя. Авжеж, ганебно героєві порпатись у гної, однак потім люди вільно дихатимуть і згадуватимуть його щирим словом подяки. Але як його зробити за один тільки день? Довго міркував Геракл, походжаючи круг муру, тоді подався вгору, до швидкої річки Пенею і тут сів трохи спочити. Цар Еврісфей, певне, тішиться думкою, що Геракл, славетний герой, носитиме на власних плечах смердючі коші із гноєм і сам стане бридкий та смердючий. Аж ні, не діждеться Еврісфей, щоб Геракл бруднив собі руки. До того ж він сам дав один тільки день. Надвечір Геракл пішов до палацу елідського царя. Щиро здивувався Авгій, коли побачив перед собою уславленого Геракла, а надто як почув, що той узявся за один день вичистити всі його стайні. — Та хіба один чоловік таке здужає? — спитав, не ймучи віри, елідський цар. — Якби зібрати людей з усієї моєї держави, то і вони не впоралися б за день.
— А я це зроблю сам один, — спокійно відказав Геракл.— Ні, не зробиш! — затявся Авгій. — Закладаюсь, не зробиш.— І я закладаюсь, — усміхнувся герой. — Якщо я виграю, ти віддаси мені десятину твоєї худоби, гаразд?
— Гаразд! — не замислюючись, погодився цар, певний, що Геракл неодмінно програє. Покликали в свідки Авгієвого найстаршого сина Філея. Царевич розбив їм руки, а господар сказав:
— Сьогодні, Геракле, будь моїм гостем, а завтра вранці можеш братись до діла.
Наступного ранку, тільки-но зарожевіли на небі промені-персти золотошатної Еос, Геракл вийшов з палацу, несучи на плечах кайла й лопати. Він ішов не до стаєнь, а в ліс, до річки Пенею, що бурхливо мчав з гори свої хвилі.
За кілька кроків від берега Геракл став, скинув лев’ячу шкуру і заходився копати чималий рівчак униз, аж до стаєнь. Важка була то робота, до снаги тільки могутньому героєві, — твердий, кам’янистий грунт ледь піддавався, і раз у раз лопати і кайла ламалися. Цілий день не розгинаючись Геракл копав той рівчак, тільки поглядав часом на сонце, а тоді працював чимдуж далі. Докопавши рівчак аж до самих воріт царських стаєнь, Геракл нарешті спинився, обійшов мур і з протилежного боку вибив у ньому великий отвір. А тоді звелів челядникам не підпускати до стаєнь худоби, хоч сонце вже стояло на
вечірньому прузі.
вечірньому прузі. З палацу вийшов нарешті сам Авгій поглянути, що ж робить Геракл, та ніде його не побачив. Посміхнувся зневажливо цар, бо чистити стайні герой і не думав. А день уже потьмянів... Та з лісу почулися глухі могутні удари — то Геракл з’єднував уже рівчак із Пенеєм. І ось прозорі, чисті струмені ринули новим річищем униз, просто до стаєнь, закрутилися на подвір’ї і понесли весь гній, солому, болото через отвір, пробитий у тому боці стіни. Геракл стояв і мовчки дивився, як працює за нього вода. Звідусіль позбігалися люди, з натовпу чулися вигуки щирого захвату, радісний сміх, а царевич Філей уголос вихваляв Геракла, його розум і руки. Довго вирувала вода, а тоді герой подався назад, до річки, завалив камінням рівчак, і вода знов пішла своїм плином. Усі стайні стояли чисті, вимиті водою, і останні промені призахідного сонця відбивалися в невеличких прозорих калюжах.
— А що, царю, програв? — весело крикнув Геракл до спохмурнілого Авгія. — Доведеться вранці твоїм пастухам відлічити мені десятину худоби, і я пожену її завтра додому.
— Чого поспішати, гостюй іще в мене в Еліді, — відказав знехотя цар.
— Ні, я не можу баритись. Адже Еврісфей уже придумав, мабуть, мені якусь іншу роботу.
— То тебе прислав сюди Еврісфей? — жваво спитав Авгій. — Чого ж ти тоді правиш із мене худобу?
— Хіба ми не закладалися? — ображено мовив Геракл.
— Авжеж, закладались, я тому свідок, — почувся дзвінкий голос, і царевич Філей став поруч героя.
— Припни язика! — заволав люто Авгій на сина. — Ану геть мені з-перед очей!

Та царевич незрушно стояв біля Геракла. І Авгій аж зайшовся криком: — Гетьте звідси обидва! Гетьте обидва! Так цар Еліди втратив і гостя, і сина. Царевич Філей подався до родичів на острів Дуліхій, а Геракл, як слухняний раб, пішов до Мікен.Вислухавши його розповідь, цар Еврісфей недбало сказав:— Чистити стайні — то зовсім не подвиг. Іди-но мерщій до Стімфалійського лісу та повиганяй звідти міднокрилих птахів.
            Страшенно помстився великий герой  цареві Еліди. Через кілька років, уже звільнившись від служби Еврісфеєві, Геракл напав з великим військом на Еліду, переміг у кровопролитній битві Авгія і вбив його своєю смертоносною стрілою. Після перемоги зібрав герой військо і всю багату здобич біля міста Піси, приніс жертви олімпійським богам і встановив олімпійські ігри, які й справлялися з того часу всіма греками кожні чотири роки на священній рівнині, обсадженій самим Гераклом присвяченими богині Афіні-Палладі оливами.
 
           
 

ПОДВИГ ОДИНАДЦЯТИЙ: ЗОЛОТІ ЯБЛУКА ГЕСПЕРІД

       Десять неймовірних важких подвигів уже здійснив Геракл на Еврісфеєву вимогу. Цар завжди посилав його на неминучу, здавалося, смерть, та щоразу герой повертався переможцем — на втіху людям і на прикрість своєму недолугому родичеві. А той не міг тепер ні спати, ні їсти, його наче била пропасниця від думки — Геракл знову повернувся живий! І цар гарячково міркував: що ж йому загадати, аби не вернувся назад, аби нарешті загинув? І знову Еврісфея напутила злопам’ятна Гера. Колись на її весілля із Зевсом богиня Гея, мати-земля, виростила яблуню із золотими яблуками і подарувала її нареченій. Те дерево росло десь аж на краю землі, у саду прекрасних Гесперід, дочок титана Атланта і вечірньої зірки Геспер.Згодом волоока Гера якось угледіла, що Гесперіди ласують її золотими яблуками. Розгнівалася богиня і приставила до дерева варту — одноокого дракона Ладона. Тепер, обплівши яблуневий стовбур своїм довгим лускатим хвостом, Ладон день і ніч чатував, його єдине око ніколи не заплющувалося, і ніхто, навіть Гесперіди, не зважувалися підійти до дерева. Навчений Герою цар Еврісфей загадав Гераклові принести три золотих яблука і наказав негайно рушати в путь. Але де той сад Гесперід, цар не знав, і жодна людина не знала, кого б не питався Геракл у нескінченній дорозі. Скільки збігло часу, скільки разів бліда, зажурена Селена уповні виходила на нічне небо, Геракл уже кинув лічити. Багато проминув він країв і нарешті опинився ген на далекій півночі, де швидко плине ріка Ерідан.

Стомлений безупинним блуканням, герой ліг спочити на березі, та заснути не міг — з прозорих Еріданових хвиль повиходили юні німфи і сіли кружка, милуючися славетним Зевсовим сином. Німфи теж не знали, де шукати сади Гесперід, але навчили Геракла, що далі робити. — Як вийдеш до моря, — наввипередки поспішали вони розказати, — то знайдеш там віщого бога Нерея. Старий часто спить на березі десь у холодку. Треба його зненацька заскочити та й зв’язати, щоб у воду не втік. Не зважай, коли Нерей прийматиме якусь іншу подобу, то він так хитрує. Тримай міцно старого, аж поки скаже, де знайти Гесперід чи їхнього батька Атланта.

          Подякував доброзичливим німфам Геракл і, відпочивши, подався понад Еріданом до моря. А там невдовзі знайшов і Нерея. Хоч як випручувався старий, хоч які дивні подоби приймав — ставав то птахом, то биком, то рибиною, — але із залізних Гераклових обіймів вирватися не міг. І мусив тоді віщий бог пояснити, де знайти сад Гесперід та як золотих яблук добути.       — Гляди ж бо, герою, до тієї яблуні не підходь і сам золотих яблук не рви, — напучував приборканий віщун. — Попроси титана Атланта, він охоче тобі зарадить, якщо потримаєш замість нього небесне склепіння. Повеселішав Геракл і заквапився в путь. Та ще не один день і не одна ніч минули, поки здійнявся перед ним, як гора, могутній Атлант. Колись Зевс, подолавши титанів, покарав і його, Прометеєвого рідного брата, — примусив тримати над землею все небо із сонцем, місяцем і зірками. От і стояв Атлант, підперши дужими руками і раменами небесну твердь, але неймовірний тягар зігнув навіть титана. Шанобливо привітавшись до нього, Геракл пояснив, хто він і навіщо прийшов аж сюди, на край світу. Атлант щиро зрадів: йому так хотілося випростатись і трохи спочити! Тож він одразу взявся принести Зевсовому синові золоті яблука, аби тільки той потримав тим часом небесне склепіння. І титан переклав свій тягар на Геракла. А герой — уперше в житті заточився, в очах йому згасло сонячне сяйво, дрож пройняв усе тіло. Та, напружившись, зібравшись на силі, Геракл встояв. Тільки м’язи в нього страшенно набрякли, гаряча кров шугонула у скроні, а ноги аж вгрузли у землю.
Зроду не було так тяжко Зевсовому синові, але він стояв і тримав небесну твердь. Раптом йому здалося, що тягар поменшав, підтриманий якоюсь могутньою рукою. Геракл не оглядався, він знав — то Афіна Паллада, божественна опікунка, знову стала йому на поміч. Хоч як зволікав Атлант, та нарешті повернувся, несучи золоті яблука, що світились і сяяли навіть здаля. — Мабуть, я сам віднесу їх до Мікен, — мовив титан, хитруючи, — надто вже йому не хотілося знову брати на плечі небесний тягар. Але Геракл одразу збагнув, чого прагне Атлант, і собі вдався до хитрощів.
— Гаразд, — наче погодився він, — тільки потримай небо ще трохи, поки я примощу собі на плечах лев’ячу шкуру, аби не так сильно давило.
Простосердий титан поклав долі золоті яблука і знову став на своє місце.
— Могутній Атланте! — мовив тоді звільнений Геракл. — Даруй мені нещирість, інакше-бо я зробити не міг. Адже смертній людині не до снаги те, що вільно титанові. Тож не гнівайся і прощавай.
— Прощавай! — сумно відгукнувся Атлант. — Бери золоті яблука, хай вони стануть тобі у пригоді.
Повернувшись у Мікени, герой віддав золоті яблука самому цареві до рук. Яблука так дивно сяяли і променилися, наче Еврісфею руки пекли, і він мерщій віддав їх Гераклові.

— Дарую яблука тобі, — згорда кинув цар, ховаючи назад руки, щоб ніхто не побачив, як вони невпинно тремтять. Ледь посміхнувшись, Геракл узяв яблука, але не залишив собі, а відніс до храму Афіни Паллади, своєї божественної опікунки. Богиня ж перенесла золоті яблука знов у сад Гесперід, де їм належало бути.

А люди і досі не знають, де був той сад і де стояв могутній Атлант, або Атлас, як його ще називають, — чи там, де тепер в Африці здіймаються Атлаські гори, що сягають своїми вершинами неба; чи, може, на острові у бурхливому океані, що відтоді став зватися Атлантичним; а чи там, де серед лазурового моря лежала прекрасна земля Атлантида, яка зникла назавжди і тільки дивною казкою зосталася в пам’яті людства.

Додаток 2.

Літературний диктант «Крокуючи за Гераклом»

1. Півострів, на якому розташована Греція. (Балкани)
2. Стародавні греки називали себе … (елліни).
3. Грецьке місто, славетне своїми хоробрими воїнами. (Спарта)
4. Греки вірили, що світом і життям людей керують … (боги).
5. Богів називали олімпійцями, бо вірили, що вони живуть … (на горі Олімп).
6. Верховний бог греків, цар і батько богів і людей  - … (Зевс).
7. Батьками Геракла були … (Алкмена, Амфітріон і Зевс).
8. Наймогутніший ворог Геракла - … (Гера).
9. Якому царю повинен був слугувати Геракл 12 років? (Еврисфею)
10. Скільки подвигів здійснив Геракл? (12)
11. Еврисфей для Геракла приходився … (двоюрідним братом).
12. Чудовисько із дев’ятьма головами, яке убив Геракл, називалось … (гідра).

Додаток 3.

Криптограма до теми уроку

20	21	11	28	11	18	11
П	Р	И	Ч	И	Н	И

18	1	6	10	3	11	28	1	14	18	19	13
Н	А	Д	З	В	И	Ч	А	Й	Н	О	Ї

20	19	20	24	16	33	21	18	19	22	23	12
П	О	П	У	Л	Я	Р	Н	О	С	Т	І

19	2	21	1	10	24
О	Б	Р	А	З	У

4	7	21	1	15	16	1
Г	Е	Р	А	К	Л	А

Додаток 4.

Картки із завданнями для дослідницьких груп

1 група: Дослідити фантастичні елементи у вивчених міфах.

Міф, назва подвигу	Фантастичні елементи
«Народження героя»	Чарівне перетворення Зевса на Амфітріона; три ночі і три дні перетворились на одну добу; Геракл немовлям задушив двох змій.
«Геракл у Фівах»	Чарівна істота – кентавр Хірон; непомильні стріли Аполлона.
«Немейський лев»	Непробивна шкура лева; Геракл вирвав сосну з корінням.
«Керінейська лань»	Золоті роги лані; Геракл і лань нереально довго бігали, навіть забігали до інших країн.
«Авгієві стайні»	Кількість худоби Авгія і розмір стаєнь; спосіб очищення стаєнь.
«Яблука Гесперід»	Золоті яблука, які пекли долоні; Атлант, який тримав усе небо; фантастичні істоти: німфи, дракон тощо.

У кожному міфі присутні боги, які постають в людській подобі.

2 група: Які риси характеру Геракла проявляються у прочитаних міфах?

 

3 група: За допомогою методу «Кола Вена» порівняйте образи Прометея і Геракла.